Тумбад

На зорі століть Богиня-мати породила декількох Богів, і найулюбленішим був її первісток - Хастад. Він вирішив, що все золото світу має належати йому, за що був повалений іншими Богами і майже знищений, але Богиня-мати врятувала його і помістила в своє лоно. З тих пір люди забули занепалого Бога, не ставили йому вівтарі і не молилися.

Індія, початок XX століття. Неподалік від замшілій села Тумбад живе позашлюбний син місцевого лорда на ім'я Вінаяк. У їхньому будинку спить проклята прабаба-відьма, яку мати Вінаяка повинна годувати, щоб та не прокинулася і не з'їла дітей, також ходять чутки, що десь в цій місцевості зберігаються незліченні багатства. Після смерті лорда мати разом з сином їде до великого міста, взявши з нього клятву ніколи не повертатися в Тумбад. Через кілька років уже дорослий Вінаяк приїжджає в рідні краї з твердою впевненістю, що скарби заховані в покинутому замку покійного лорда.